Проходить день, повзе тихенько час,
Хоч не швидкий, та зближує він нас!
Ми не разом. Це муки і тривога,
Та це благословіння є від Бога.
Бо лиш на відстані ми чітко пізнаєм,
Що істинна любов між нами є!
Вона збагачує. Дарує сили...
Ти в серці, ти зі мною, милий...
Не легко так, і в пошуках душа,
Вона тобі на зустріч поспіша:
Тримайся – попереду насолода!
Врятує нас духовна врода.
Цінуй, цінуй, коханий, кожну мить,
Коли самотнє серце заболить,
Щоб потім все життя охороняти
Любов! вона як камінь має стати.
Ця витримка між нами – є урок,
Що нам подарував великий Бог!
Щоб дати нам востаннє зрозуміти:
Любов – це те, чим треба дорожити!
Ще трішки. Не сумуй, бо час мина.
А вірність нам від Господа дана,
І я , і ти – ми будемо щасливі!
Не забувай! Веселка завжди після зливи!
23.10.04.
Алина Бабыч,
Киев, Украина
"Господь - крепость моя и щит мой; на Него уповало сердце мое, и Он помог мне, и возрадовалось сердце мое; и я прославлю Его песнию моею" (псалом 27:7.) e-mail автора:alya_babich@ukr.net
Прочитано 10215 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ночь на вокзале . - Николай Зимин Вы помните ? Ночь на вокзале
Была так скучна и длинна .
Вы в светлом сидели зале ,
Напротив большого окна .
В тьме ночи носились звуки ,
Я помню их не один ...
Прощайте же . Жму ваши руки ,
Я вас , милый друг , не забыл .
